Ладан
«Пахощі кадила приносимо Тобі, Христе, Боже наш, мов пахощі аромату
любові душ наших... Прийми їх на наднебесний Твій жертовник і з Вишини
зійшли нам благодать Пресвятого Твого Духа...»
Саме такі слова говорить священик під час Літургії, благословляючи кадило з фіміамом (ладаном). Кадіння у храмі має глибоку символіку. «Нехай піднесеться молитва моя, мов кадило, перед Тобою», — молиться псалмоспівець (Пс. 140 (141)). "І знявся дим кадильний з молитвами святих від руки ангела перед Богом", – читаємо в Апокаліпсисі (Об'явлення, 8.4). "А коли Він узяв книгу, то чотири тварини й двадцять чотири старці попадали перед Агнцем, а кожен мав гусла й золоті чаші, повні пахощів, а вони – молитви святих. І нову пісню співають вони, промовляючи: "Ти достойний узяти цю книгу, і розкрити печатки її, бо Ти був заколений, і кров'ю Своєю Ти викупив людей Богові з усякого племені, і язика, і народу, і люду. І Ти їх зробив для нашого Бога царями й священиками (мудрими і тими, що присвятили, зреклися, віддали себе Богові. – Авт.), – і вони на землі царюватимуть!" (Там же, 5.8-10).
Кадіння ладану — одна з найдавніших форм жертви Богу. Ще задовго до формування старозавітньої обрядовості практично усі розвинуті культи давнього світу використовували каління пахучими смолами та сумішами цих смол з ароматними травами та гілками особливих дерев як мирну жертву Господу, як спосіб, за допомогою якого намагалися здобути ласку (милосердя) Творця. Пахощі розміщували на розпеченому вугіллі, і їх дим піднімався під купол храму, або ж в небо, несучи разом з ароматом кадіння і всі прохання людини, її сльози, молитви і її подяку Богу... Кадіння органічно увійшло в новозавітнє, тобто християнське, богослужіння (зокрема воно використовується в богослужіннях в Православних та Католицькій Церквах). Окрім відомих лікувальних та цілющих властивостей ладану, а також використання його на Сході для привітання гостей, кадіння ладану має глибокий символічний зміст: це символ Раю, символ відповіді Бога на наші молитви, символ любові творіння до Творця, символ ревної християнської молитви, що, немов ароматний дим ладану, піднімається до Господа; символ сили, що животворить, сили Святого Духа, що повсякчас допомагає нам...
Саме ладан, окрім золота і мира, піднесли новонародженому Ісусу три волхви, впізнавши в дитятку незбагненного і вічного Бога-Творця. Ладан волхви принесли Ісусові уже як Богу і Первосвященику — як Тому, Хто Сам Себе мав принести як жертву за гріх всього людства.
Цікаві факти про ладан:
Буквально, ладан (дв.-грец. λήδανον, λάδανον; лат. Olibanum — олибанум або олибан; араб. لُبَّان — ubbān) — це пахуча смола, запашний деревний сік, який твердіє на повітрі й збирається з деяких ароматичних дерев роду Босвеллія (або, як часто називають, кедру ливанського): Ладанного дерева (лат. Boswellia sacra), Boswellia carterii та ін.дерев із родини Бурзерових (лат. Burseraceae), що поширені на Аравійському півострові (в Ємені та Омані), в Східній Африці (в Сомалі), а також в Індії. Є одним із найдавніших пахощів, що використовується в різних релігіях, а також в медицині (більш поширений в народній медицині) та парфумерії.
Збір ладану відбувається у лютому-березні. На деревах роблять надрізи, із яких безперервно витікає смола впродовж досить тривалого терміну, покриваючи весь стовбур дерева, доки рана-надріз не затягнеться повністю соком, що висох. Після цього засохлу смолу збирають з дерева та з землі і розділяють на два сорти:
- відбірний ладан (найвищий сорт). Це круглі або продовгуваті куски, схожі на каплі, світло-жовті або рожевуваті, з восковим блиском. Зазвичай, зверху вони покриті пилом через тертя один об одний. Мають приємний бальзамний аромат, а також бальзамний гіркуватий смак. При розтиранні перетворюються на порошок білого кольору;
- звичайний ладан. Це менш чисті, більші та темніші куски засохлого соку дерев роду Босвеллія.
До складу ладану входять: камедь (близько 30 %), смоли (56 %), ефірні масла (близько 8 %), гіркі речовини, мінеральні та інші (кількість непостійна).
У давнину світовим центром збору ладану було плато Дофар в Омані, однак на сьогодні основна кількість ладану видобувається в Сомалі. Дерев з роду Boswellia є декілька видів, тому і ладан та його властивості відрізняються, залежно від того, з якого саме виду дерев його зібрано. Найякіснішою є смола дерева Boswellia Carteri, яке росте на Аравійському півострові. Її ще називають «чистим», «справжнім» або ж «аравійським ладаном». Найбільш наближеним за ароматом до цього ладану є смола дерева Boswellia pupurifera, що росте в Сомалі та Ефіопії. Її часто називають «сомалійським», «африканським» або ж «абіссинським ладаном». Дерево Boswellia Serrata, яке росте в Індії та Персії, дає так званий «індійський ладан».
Як правило, у храмі використовують ладан, де, окрім натурального ладану (смоли кедру ливанського), додають також високоякісні ефірні олії, оскільки тоді його аромат є більш стійким та насиченим. Інколи для кадіння можуть використовувати і чистий фіміам, оскільки він має у своєму складі ефірні олії і також дає приємний аромат.
На сьогодні найбільш якісним ладаном для кадіння в храмі вважається ладан, виготовлений в монастирях Афону, зокрема у Ватопедському монастирі, скиті святої Анни, де існує давня традиція варіння ладану.
